Яка наша самооцінка?

Самооцінка: завищена або занижена?

Яка наша самооцінка?

Причиною багатьох проблем у житті є неадекватна самооцінка – завищена або занижена.

Успіх в житті багато в чому залежить від самооцінки. Те, як людина ставиться до себе, як оцінює свої здібності і яке місце відводить собі в суспільстві, впливає на її мети в житті, і на результати, яких вона досягає.

Самооцінка буває адекватною або неадекватною – заниженою або завищеною. Про те, чим небезпечне викривлене сприйняття своєї особистості, і як з цим боротися, читайте у статті.

Як формується самооцінка

Її формування починається з перших років життя людини з набуттям досвіду досягнень і невдач. Важливу роль в цьому відіграє атмосфера, в якій ростуть і дорослішає дитина.

Ставлення до нього з боку батьків, близьких людей, дорослих і однолітків безпосередньо впливає на те, як вона сама буде оцінювати свою особистість.

Фізична та психологічна підтримка і турбота з боку інших допомагає їй сформувати позитивне ставлення до себе.

На цей процес впливає і те, яку самооцінку мають оточуючі дитину дорослі, особливо батьки. Адже вони є для нього взірцем для наслідування.

Коли людина стає дорослою, її думка про себе вже не так сильно залежить від думки оточуючих, так як вона психологічно сформована і знає, на що здатна. Вона не прагне досягти мети за будь-яку ціну. Її практично неможливо спровокувати на необдумані вчинки.

Але якщо людина занадто покладається на оцінку інших людей і «харчується» їх схваленням чи критикою, це говорить про неадекватність її самооцінки – завищеної або заниженої.

Завищена самооцінка

Людина з таким типом сприйняття своєї особистості схильна перебільшувати власні гідності й успіхи. Іноді це супроводжується властивістю применшувати здібності інших.

Така людина зазвичай вважає свої успіхи виключно власною заслугою, а роль зовнішніх факторів недооцінює. А ось в невдачах звинувачує обставини або інших людей, але тільки не себе. Вона болісно реагує на критику і готова агресивно відстоювати свої позиції.

Основне прагнення людей з перебільшеною оцінкою власного «Я» – будь-що уберегтися від невдачі і довести власну правоту у всьому. Але часто така поведінка є реакцією на базове почуття неповноцінності.

Результат занадто високої самооцінки – труднощі в спілкуванні з оточуючими і проблеми з самореалізацією. Що стосується першого, мало кому захочеться спілкуватися з особистістю, яка не рахується з інтересами інших чи дозволяє собі розмовляти зарозуміло. А проблеми з самореалізацією можуть виникнути з двох причин.

З одного боку, переоцінивші себе люди уникають цілей, у здатності досягти які не впевнені на всі 100%, боячись виявитися не на висоті. В результаті вони позбавляють себе багатьох шансів у житті. З іншого, необгрунтована самовпевненість часто змушує їх ставити перед собою недосяжні завдання.

Аналізувати невдачі не виходить, і в підсумку вони марно витрачають час і енергію.

Якщо ви помічаєте, що люди холодно до вас ставляться, а недоброзичливців у вас більше, ніж друзів, поспостерігайте за своєю манерою спілкування. Можливо, проблема у вашій завищеній самооцінці.

Вчіться ставитися до людей з повагою, уникайте зневажливих фраз по відношенню до інших, прислухайтеся до їхніх потреб і спробуйте зробити для іншої людини що-небудь приємне.

Швидше за все, від ворожого настрою оточуючих до вашої персони нічого не залишиться.

Занижена самооцінка

Такі люди применшують свою значимість і здібності. Власні досягнення пояснюють волею випадку, допомогою іншої людини, удачею, і лише в останню чергу – своїми зусиллями. Якщо людина не просто так каже, а свято в це вірить – це не скромність, а ознака низької самооцінки. На компліменти на свою адресу реагують недовірою або навіть агресивним неприйняттям.

Людина з низькою самооцінкою завжди сумнівається в собі, тому також має проблеми із самореалізацією. Вона вибирає тільки ті цілі, яких свідомо легко досягне. Але часто це значно нижче її реальних можливостей. Не дивно, що її успіхи в навчанні, особистому житті, кар’єрі дуже посередні, але вона схильна пояснювати це зовнішніми обставинами.

Якщо низька самооцінка – це про вас, спробуйте підвищити її за допомогою аутотренінгу. Кожен день нагадуйте собі про свої достоїнства. Вголос і подумки повторюйте позитивні установки, про те, який ви талановитий, красивий, чудовий і т.п. чоловік.

Можна використовувати принцип порівняння і змагання: якщо у когось вийшло, то і у вас вийде, тому що ви не гірше. У «важких» випадках можна спробувати порівняти себе з тим, хто робить це гірше вас, і згадати власну установку, що ви «не гірше інших, а десь посередині».

Як бачимо, будь-яка перекручена самооцінка (завищена або занижена) здатна серйозно зіпсувати людині життя. Сьогодні доступно багато літератури, за допомогою якої будь-який бажаючий може навчитися коригувати свої внутрішні установки і шаблони, використовуючи спеціальні вправи і техніки. Це дозволить підвищити якість свого життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПСИХОЛОГІЯ СУПЕРЕЧКИ: ЧОМУ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ ЛЮДИ

КЛАУСТРОФОБІЯ: ОЗНАКИ, ПРИЧИНИ, ЛІКУВАННЯ

ПСИХОЛОГ, ПСИХОТЕРАПЕВТ, ПСИХІАТР: ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЯ?

Источник: https://ukrhealth.net/samoocinka-zavishhena-abo-zanizhena/

Дізнайтесь, яка ваша самооцінка? І хто в цьому винен?

Яка наша самооцінка?

Нещодавно у рамках 15х4– серії некомерційних заходів для фанатів науки і лекторів, психолог Мирослава Мірошник розвіяла стереотипи про самооцінку, розповіла чому не працюють позитивні самоствердження і про те, як важливо визнавати помилки і ставити питання. Портал Мегаполіс пропонує вашій увазі конспект лекції і тест на визначення самооцінки.

На перший погляд самооцінка здається дуже простим поняттям. Мабуть, саме тому його часто використовують у псевдопсихологічних статтях.

Здається, що вся суть самооцінки у назві: ви скажете, ну що тут незрозумілого, це – оцінювання себе і обговорювати тут нічого. Насправді, це складний психічний феномен, який набагато глибший, ніж просто «оцінювання себе».

Я розповім про те, що варто знати про самооцінку, щоб орієнтуватися в цьому понятті і не попадатися на гачок псевдопсихологів і «жіночих психологів».

Самооцінка – це суб’єктивне, оціночне уявлення про себе, свою діяльність і поведінку, яке змінюється протягом всього життя. Вона впливає на ефективність діяльності людини і подальший розвиток її особистості.

Процес формування самооцінки не може бути остаточним, оскільки сама особистість постійно розвивається, і відповідно, змінюються її уявлення про себе і ставлення до себе. У кожен момент часу, в різних ситуаціях у вас може бути різна самооцінка

Давайте проведемо тест Дембо і дізнаємося, яка ваша самооцінка. Перед вами на малюнку – шкала. Зліва на цій шкалі – найдурніші люди на світі, а справа – найрозумніші. Спробуйте знайти своє місце на цій шкалі.

Швидше за все, ви вибрали місце десь приблизно посередині. Або трошки ближче в сторону найрозумніших. Як я про це дізналась? Насправді, більшість людей в адекватному стані робить саме такий вибір.

Якщо вірити ключам тесту, то крайню праву точку найчастіше обирають слабоумні або люди у стані наркотичного сп’яніння. У крайній лівій точці комфортно почуваються люди, які перебувають у стані депресії.

Як формується самооцінка?

За Бернсом, самооцінка формується у трьох важливих моментах: перший – співвідношення реального «Я-образу» людини з ідеальним. Другий – людина схильна оцінювати себе так, як на її думку, її оцінюють інші. Третій – реальні досягнення особистості.

Американський психолог Гордон Олпорт зазначає, що у віці 5-6 років починає формуватися образ «Я». Це час, коли дитина починає розуміти, чого від неї очікують її батьки, родичі, вчителі, якою вони хочуть її бачити. Починає формуватися «Я-ідеальне» і «Я-реальне». Це той вік, коли починає формуватися самооцінка.

Р. Бернс писав, що «Я-образ» виникає в процесі соціалізації, а вже потім відіграє самостійну роль. Це означає, що базове уявлення про себе виникає із досвіду стосунків з близькими. «Я-реальним» для дитини буде те, якими словами та характеристиками її наділяють оточуючі, і те, як вона почувається і визначає сама себе.

«Я-ідеальне» буде таким, якою дитину хочуть бачити близькі, якою вона має бути на думку мами, тата, бабусі і т.д. Адже базова потреба дитини – це бути прийнятою і коханою, тому вона буде прагнути до ідеального уявлення своїх рідних про себе, що згодом перейде у несвідому область психіки, і залишиться там назавжди.

Те, як на нас впливають уявлення наших батьків, якнайкраще показує експеримент Джакобс і Екклз, які перевірили, як точка зору батьків вплинула на сприйняття дітьми 11-12 років власних здібностей. В експерименті брали участь дві групи матерів.

Одна група була переконана, що їхні доньки не мають здібностей до математики, зате їхні ж сини мають. Друга група матерів вважала, що здібність до математики не залежить від гендерних відмінностей, і що здібності можуть бути у обох дітей.

Як і слід було очікувати, донькам жінок із сильними гендерними стереотипами здавалось, що вони не мають здібностей до математики. У дочок тик жінок, які не дотримувались яскраво виражених гендерних стереотипів, не спостерігалось подібних саморуйнівних тенденцій.

Дівчата, чиї мами вважали, що вони не мають схильностей до математики, навіть не робили жодних спроб, щоб якось розібратися з цим предметом.

Крім батьків, на нас великий вплив мають інші дорослі, наприклад, вихователі і вчителі. Те, як на дітей впливають дорослі було підтверджено найжорстокішим експериментом в історії, який у 1939 році провели професор Уендел Джонсон з університету Айови (США) і його аспірантка Мері Тодор.

В експерименті брали участь 22 дитини-сироти з Девенпорта. Дітей поділили на дві групи. Тих, кому пощастило і вони потрапили в першу групу, постійно хвалили за будь-яку спробу правильно і грамотно говорити і взагалі схвалювали будь-яке їхнє висловлювання.

В іншій групі не скупились на грубі слова, а будь-який натяк на дефект мовлення одразу ж засуджувався, дитину публічно принижували і навіть тих, хто говорив нормально, називали «жалюгідними заїками».

Потрібно зазначити, що до початку експерименту у всіх дітей не було жодних проблем із мовленням, але в результаті його проведення в групі, де дітей принижували, сформувались і розвинулись яскраво вираженні симптоми заїкання, які, на жаль, збереглися у них протягом всього життя.

Крім дорослих, великий вплив має думка однолітків, ЗМІ з їхніми «хворими» ідеалами, загальнокультурні особливості, і ще багато іншого. Усі ці думки, уявлення та порівняння себе з іншими у нашій психіці, як в міксері, перемішуються в суцільну масу і стають нашою самооцінкою.

Звучить не оптимістично, але ж ми пам’ятаємо, що самооцінка суб’єктивна і не постійна, і в будь-який період часу, ми можемо її змінити.

Якщо, звичайно, визнаємо, що ми вже дорослі і перестанемо звинувачувати всіх у своїх бідах, а замість цього візьмемо відповідальність за своє життя і почнемо його змінювати.

Я розповіла, що таке самооцінка і як вона формується, тепер про те, що може її оптимізувати, а що не допомагає.

Позитивне самоствердження знижує низьку самооцінку ще більше

Метод позитивного мислення зараз на піку популярності, його пропонують від усіх бід і недуг, можливо, і кашель можна лікувати афірмаціями. В Інтернеті ви можете знайти афірмації на всі випадки життя.

Але дослідження, проведене спеціалістами із університетів Ватерлоо і Нью-Брунсвіка, показало, що повторення фраз на кшталт «мене всі люблять», не здатне вирішити проблеми самооцінки. У людей з уже заниженою самооцінкою подібні техніки самонавіювання призводили до ще більшого невдоволення собою, а тим хто одразу оцінював себе достатньо високо, метод допомагав лише частково.

Канадські психологи підтвердили це наступним експериментом. У ньому взяли участь дві групи людей. В одній зібрали тих, у кого за попереднім тестуванням були проблеми із самооцінкою, а в другій – всі учасники навпаки були високої думки про себе.

Кожну групу потім теж поділили. Одна частина використовувала техніку, описану у багатьох популярних книгах, і займалась самонавіюванням та повторенням позитивних стверджень. Інша ж частина в рамках експерименту залишалась в якості контрольної.

Здавалося б, ті, хто щодня повторював: «Мене люблять», «Я найпривабливіший» і так далі, мав би відповідно до усталеної у суспільстві теорії, підняти свою самооцінку.

Але на практиці відбулося цілком протилежне: у незадоволених собою людей самооцінка стала ще нижчою порівняно з тими, хто таку методику не використовував.

Згідно з гіпотезою психологів, позитивне ствердження на кшталт «я приймаю себе таким, як я є», у людей із заниженою самооцінкою викликає внутрішнє протиріччя, що у свою чергу запускає повторний процес самооцінки, в результаті якого людина розчаровується у собі ще більше, ніж до позитивного самоствердження

Для компенсації виявленого побічного ефекту пропонують правильно формулювати свої негативні переживання. Як це? Якщо вам важко на душі, просто зауважте це: наприклад, «зараз я розчарований». І все. Більше нічого робити не потрібно.

Жодних зусиль, жодних довготривалих вправ, просто помічайте свої почуття.

Після проведення такої модифікації психологи провели повторне дослідження своїх підопічних, яке і підтвердило кращі результати методу порівняно зі звичайним самонавіюванням.

Визнання своїх помилок і недоліків корисне для психічного здоров’я

Це доводить наступний експеримент за участю 295 студентів зі США і 2760 студентів із Гонконгу, які показали, що, коли студент оцінює свої низькі або високі досягнення об’єктивно, у нього не виникає емоційних проблем.

Але, якщо студент намагається прикрасити свої низькі досягнення, він частіше впадає в депресію. У людини, яка закриває очі на свої низькі результати, немає можливості покращити ці результати. Пам’ятаємо, що самооцінка залежить від того, як ми собі уявляємо, як нас оцінюють інші.

І часто це зовсім не гарні фантазії. Оптимізувати самооцінку можуть допомогти прямі запитання до людей. Потрібно перестати фантазувати на тему того, що про нас думають, а почати запитувати.

Тому що самооцінка гнучка і змінюється від обставин, чим більше нової інформації ви отримуєте, тим більше шансів, що ваша самооцінка буде адекватною. Але … ставити питання – це ризик отримати відповідь.

Люди з низькою самооцінкою намагаються уникнути ризику, оскільки у них він асоціюється з невдачами, а значить з іще більшим пониженням самооцінки. Або ж вони обирають непосильні цілі, які неможливо реалізувати, і тому на них завідомо чекає провал

Успіх у діяльності характеризується оптимальним співвідношенням сміливості і раціоналізму. Для підвищення самооцінки вчені радять йти на виправданий ризик, ставити цілі, яких ви точно зможете досягти, і тоді накопичені перемоги сформують стійку самооцінку і ви зможете підняти свої вимоги до себе.

Що ми тепер знаємо про самооцінку? Вона суб’єктивна, не постійна, вона відображає наш досвід з ранніх років, змінити його ми не можемо, а можемо взяти відповідальність за своє життя і за допомогою спеціаліста або самостійно почати змінювати своє життя. У цьому нам може допомогти вміння іти на ризик, пробувати нове, визнавати свої помилки, аналізувати невдачі і замість постійного самонавіювання вчитися виражати свої негативні емоції.

Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…

Источник: http://mega-polis.in.ua/diznajtes-yaka-vasha-samootsinka-i-hto-v-tsomu-vynen/

Як наша самооцінка впливає на здоров’я

Яка наша самооцінка?

Дорогі читачі, сьогодні на блозі у мене буде розмова про вплив нашої самооцінки на наше здоров’я.

Цікаво, а як ви відповісте на питання: «На якому рівні ваша самооцінка?» Напевно, кожен з вас проходив тести, задавав собі такі питання. Хтось копається в собі постійно, не вірить в себе.

Буває, і навпаки, на зразок чоловік не такий і «видатний» (ви зрозуміли мою тонку думку), а самооцінка у нього така висока. Напевно, як і всюди, потрібна золота середина.

Зміст

Просто бачу проблеми. Красиві, стрункі, з гідним освітою і непоганим вихованням, а як почнемо говорити …. Ось і мудрість наша потрібна, саме батьківська мудрість: допомогти дітям повірити в свої сили, підняти їх самооцінку і про себе не забути.

І чому це ще так важливо? Я впевнена, що якщо людина все-таки всередині упевнена в собі, якщо вона розвивається, працює над собою, приймає свої уроки і шукає шляхи свого розвитку, то значить, що і проблеми зі здоров’ям у нього будуть вирішуватися тільки з користю для нього

Самооцінка. Це дуже важливий фактор, що впливає на наше здоров’я. Як ми оцінюємо себе, свої переваги, недоліки, відчуваємо і любимо себе, впливає на наше здоров’я і навіть жіночу долю.

Що таке самооцінка людини?

Це оцінка себе, своїх недоліків або достоїнств, почуттів, своєї діяльності, своєї творчості. В результаті складається загальна оцінка важливості, унікальності своєї особистості.

Той, хто не усвідомлює себе, не визнає своєї унікальності, чутлива й залежна від думки, настрої оточуючих людей. А це не є добре. Це вже стрес для тіла і душі.

Якщо ви відчуваєте сумніви, тривогу, занепокоєння, почуття провини, довгий час не можете відпустити образу, ревнуєте, ви роздратовані, зліться … І все це відбувається більше 10 хвилин. Знайте, ви даремно втрачаєте не тільки час, а й безцінну життєву енергію! А без енергії відчуваєш занепад сил і втому, знижується імунітет і підвищується ризик, чим-небудь захворіти.

Ви виявляєте слабкість, втрачаєте контроль над емоціями, тілом, у вас пропадає настрій. Ви починаєте копатися в собі, втрачаєте віру і впевненість у собі. Більш того, копаючись в собі, ви програмуєте себе на невдачу.

Наші емоції і наша енергетика. Гормон радості в нашому житті

Наші емоції безпосередньо пов’язані з нашою енергетикою. Але що первинно? Емоції чи енергія? Мій багаторічний досвід, як майстра універсальної енергетики, говорить про те, що ЕНЕРГІЯ первинна, і чим більше енергії в тілі, тим більше позитивних емоцій.

Позитивні ж емоції в свою чергу впливають на вироблення гормонів, що стимулюють наш позитивний настрій. Наприклад, гормон серотонін – гормон гарного настрою і щастя. Цей гормон ще більше виробляється під час хорошого, радісного настрою. Серотонін ще називають гормоном задоволення.

Коли ви займаєтеся чимось цікавим, захоплюючим і відчуваєте щиру радість, то ваш мозок виробляє гормон дофамін – гормон радості, задоволення, веселощів. Правда, якщо перестаратися з задоволеннями, то гормон дофамін починає формувати тягу, звичку, відчуття насолоди до об’єкту і тягу до повторного отримання насолоди. Це може бути секс, смачна їжа, алкоголь і т.д.

Ось так, наприклад, якщо бути не уважною і почати отримувати величезне задоволення від солодкого, можна спровокувати викид гормону дофаміну і підсісти на солодке. І тоді прощай гарна фігура, гладка, сяюча шкіра. Так що будьте уважні, впевнені в собі і керуйте собою. Інакше, за вас це зробить реклама, магазини, ресторани, шопінги, різні шоу на ТБ.

Якщо ви по життю песимістка або песиміст, то будете відчувати брак гормону радості дофаміну в організмі, і тим самим частіше за інших сумувати, сумувати. Звідси невіра і суцільний негатив, який транслюється в простір. Такі люди, особливо жінки, частіше відчувають невдачі, невезіння, хворіють, скаржаться.

Любов до себе, улюблена робота або справа до душі, коханий чоловік або дружина стимулюють вироблення в організмі гормонів радості, щастя, веселощів, а значить і здоров’я. Це я до того, що як важливо все робити все з любов’ю і до всього ставиться з любов’ю, особливо нам, жінкам.

Якщо жінка робить щось з не любов’ю, то потім це позначається на всіх сферах життя. Накопичення в собі енергії невдоволення, призводить до виконання бажання нашою підсвідомістю.

Як? Спрацьовує Закон Притягання. Своєю енергією невдоволення ви притягує ситуації, людей, де будете продовжувати відчувати невдоволення. І врешті-решт, якщо постійно злитися, дратуватися, то так можна і захворіти.

У житті все взаємопов’язано: Тіло, Душа, Дух. Як сказав Сократ: «Нема тілесної хвороби, окремої від душі».

Та жінка, яка не визнає свою цінність, унікальність, занижуючи свої здібності, таланти, відчуваючи різні комплекси, від яких сама ж і страждає, формує ОБРАЗ нещасної, слабкої і хворобливої.

Всі жіночі захворювання – це наслідок неправильного ставлення до себе, невдоволення, самокритики і не вміння працювати над собою.

Бути емоційно нічого не варте, значить подавати сигнали свого тіла і провокувати в тілі порушення гормональної системи. Звичайно, можна якось допомогти собі заспокійливими таблетками, вітамінами, але це лише поверхнево вирішує питання жіночого здоров’я і самопочуття.

Завжди треба дивитися глибше і бачити причину. А розібравшись з причиною, наслідок автоматично стає бажаним, будь то жіноче здоров’я, щастя, гармонійні відносини, любов, гроші.

Висновок:

  • Почніть працювати над собою, над своєю впевненістю в собі.
  • Усвідомте свою цінність, унікальність, і автоматично підніметься ваша самооцінка. Упевнені в собі жінки на все 100% успішні, улюблені, здорові і щасливі.
  • Будьте уважні до своїх думок. Думки мають здатність матеріалізуватися. Тому мислите позитивно всі 24 години на добу.
  • Наповнюйтесь енергією! І ваша гормональна система буде здорова, а ви бадьорі і щасливі. Ви завжди будете сповнені життєвої сили, жити в позитиві, радості і натхнення. У нашій Школі ми робимо це за допомогою усвідомленого Художнього Енергетичного Дихання.
  • Програмуйте себе на здоров’я, впевненість, молодість, жіночність, багатство. Можливості нашої підсвідомості безмежні.
  • І пам’ятайте, що під лежачий камінь вода не тече, потрібні дії.

Бажаю вам щастя, здоров’я, любові і впевненості в собі!

Источник: http://www.yavahitna.com.ua/2016/04/01/yak-nasha-samoocinka-vplivaye-na-zdorovya/

Як підвищити свою самооцінку?

Яка наша самооцінка?

09.03.2015

Безумовно, кожному з нас притаманне бажання стати щасливою і успішною людиною. Однак найчастіше на шляху до заповітних цілям виростають перешкоди у вигляді комплексів і невпевненості у власних силах. Причиною їх виникнення є низька самооцінка.

Саме вона заважає нам підніматися кар’єрними сходами, вибудовувати стосунки з протилежною статтю, вільно спілкуватися з оточуючими. Тому питання, як підняти свою самооцінку, вельми актуальне для безлічі людей.

Відповідь на нього буде представлений в даній статті.

Що таке самооцінка

Самооцінка – це ставлення людини до самої себе, засноване на переконаннях щодо власних позитивних і негативних якостей. Будучи чисто суб’єктивним критерієм, вона формується у дитини буквально з самого народження.

Рівень самооцінки може змінюватися протягом життя під впливом яких-небудь значущих подій. Істотний вплив на нього також надає ставлення близьких і рідних людей. Варто відзначити, що самооцінка – це та якість, яке можна формувати самостійно.

А значить, не існує жодних перешкод для її підвищення.

Як би це не було сумно, але людина в першу чергу звертає увагу на негативні аспекти життя, тоді як події зі знаком плюс відходять на другий план. Все хороше сприймається нами як щось само собою зрозуміле, а погане, навпаки, міцно закріплюється у свідомості.

Таким чином, ми, самі того не усвідомлюючи, формуємо ставлення до своєї персони через призму негативних факторів. Тобто для підняття самооцінки людині необхідно навчитися мислити і сприймати відбуваються з ним події не в емоційному, а в раціональному ключі.

Причини низької самооцінки

У більшості випадків низька самооцінка формується у людини з вини батьків. Неправильні принципи виховання, постійні причіпки і образи неминуче накладають відбиток на тендітну дитячу психіку.

Також дитина може перейняти низьку самооцінку від невпевнених у собі батьків, постійно сумнівається у власних силах.

Самі того не бажаючи, діти копіюють поведінку дорослих, які є для них наочним прикладом.

Однак нерідкі й випадки, коли який-небудь негативний досвід накладає серйозний відбиток на самооцінку вже сформованої особистості. Як правило, цей процес відбувається поступово і не піддається контролю самого індивіда. Найбільш поширеними причинами зниження самооцінки в дорослому віці є:

  • схильність емоційного, фізичного або сексуального насильства;
  • втрата контролю над ситуацією;
  • регулярне спілкування з людьми, що мають більш високий соціальний статус;
  • тиск на роботі;
  • травма або хвороба;
  • втрата близької людини;
  • скорочення або звільнення з роботи;
  • самотність.

Всі перераховані вище моменти здатні підірвати віру в себе навіть у цілком успішного і процвітаючого людини. Подумки прокручуючи травматичну ситуацію в голові, він знову і знову повертається до неї і відчуває сильні негативні емоції.

Все це не кращим чином позначається на самовосприятии людини як особистості. Але в кожному разі не варто опускати руки і ставити на собі хрест.

Впоратися з внутрішніми переживаннями і повернути віру в себе цілком реально – для цього потрібно лише заручитися рядом корисних рекомендацій, спорудивши їх у ранг життєвих девізів.

  1. Підвищення самооцінки – досить складна і копітка робота, що вимагає не тільки переоцінки уявлень про свою персону, а й зміни ставлення до світу в цілому. Тому так важливо підійти до даного процесу з особливою увагою і відповідальністю, давши собі тверду установку не відступати ні за яких обставин. Наведемо кілька корисних рекомендацій, як підвищити свою самооцінку та впевненість у собі.
  2. Не порівнюйте себе з іншими людьми. Кожна людина повинна твердо усвідомлювати, що він – унікальна особистість, яка заслуговує уваги і поваги оточуючих.
  3. Навчіться об’єктивно оцінювати будь-яку ситуацію і виносити з неї толькополезное. Намагаючись все робити краще за інших, ви зможете продемонструвати оточуючим свою значимість.
  4. Впевнено висловлюйте власну думку. Не бійтеся озвучувати свою точку зору, пропонувати ідеї, приймати участь у дискусіях. Так ви зможете чітко позначити свою позицію в колективі.
  5. Не потрапляйте в залежність від чужої думки. Звичайно, ми не можемо ігнорувати слова інших людей. Проте негативне ставлення оточуючих безпосереднім чином позначається на нашій самооцінці, ще більше занижуючи її. Тому так важливо засвоїти, що скільки людей – стільки й думок, і прислухатися до кожного з них зовсім не обов’язково. Просто постарайтеся проводити якомога більше часу в суспільстві тих персон, які вас щиро цінують і поважають.
    Полюбіть себе таким, яким ви є, і оточуючі зроблять те ж саме.
  6. Говоріть приємні слова, робіть компліменти і купуйте подарунки самому собі. Пам’ятайте, що кожне, навіть найменше досягнення гідно похвали і заохочення. Радуйте себе, і відмінний настрій вам буде забезпечено.
  7. Оголосіть війну своїм комплексам. Просто вселите собі, що ви – жива людина, що має право на невеликі недоліки. Сприймайте слабкі сторони свого характеру як продовження власних достоїнств, і жити стане набагато простіше.
    Проявляйте турботу про себе. Слідкуйте за тим, як ви виглядаєте, скільки спите, чим харчуєтеся. Відвідуйте різні процедури по догляду за зовнішністю, запишіться на масаж, займіться спортом. Все це допоможе вам відмінно виглядати і розташувати до себе оточуючих.
  8. Спілкуйтеся з людьми. Найчастіше відвідуйте суспільні місця, заводите нові знайомства, шукайте друзів. Це стане відмінним поштовхом для розвитку і підкріплення комунікативних навичок, які неодмінно знадобляться вам у житті.
    Думайте і говорите про себе виключно в позитивному ключі. Тоді оточуючі будуть сприймати вас як оптимістичного і життєрадісної людини.

Беззаперечне слідування цим радам неодмінно призведе до помітного результату. Вже дуже скоро людина почне сприймати себе як унікальну особистість, заслуговує поваги оточуючих. Однак не варто обмежуватися лише теорією, велике значення в цьому процесі відіграють і практичні навички, які також не можна залишити без уваги.

Вправи для підвищення самооцінки

Існує декілька ефективних прийомів, які допомагають людині сформувати позитивний образ власної особистості. Регулярно виконуючи ці прості вправи, підвищити свою самооцінку не складе особливих труднощів. Зупинимося на них більш докладно:

  • Робота з відображенням у дзеркалі. Є досить дієвим методом, до якого слід вдаватися щодня. Вставши перед дзеркалом, говорите про себе в позитивному ключі, перераховуючи сильні сторони ваших зовнішності і характеру. Хороший вплив також мають різні слова підтримки: «я успішний», «я зможу домогтися визнання», «я завжди приймаю вірні рішення» і т.д. Працюючи зі своїм відображенням за такою схемою, з часом ви навчитеся позитивному самовосприятию.
  • Ведення щоденника успішної людини. Все гранично просто: необхідно щодня записувати власні перемоги і досягнення в окремий блокнот. Не забудьте озаглавити свій журнал для записів, давши йому звучну назву. Варто обмовитися, що фіксувати потрібно тільки ті справи, які виконані добре. Промахів і невдач у щоденнику місця бути не повинно. З часом бажано трохи ускладнити завдання, поставивши перед собою мету: робити в день не менше 5 записів про досягнення. Це можуть бути навіть найнезначніші перемоги. Приміром, похмурий сусід, який ніколи не розмовляв з вами, вперше відповів на ваше привітання. Так-так, ця дрібниця теж варта уваги, адже вона говорить про визнання вашої особистості!
  • Самореклама. Складіть короткий текст, в якому будуть відзначені ваші прагнення і сильні сторони. Наприклад: «Перед вами Петро Петров – відома і впливова особистість. Петро веде переговори з серйозними іноземними партнерами. Він є одним з найуспішніших людей у ??місті. Володіючи відмінними лідерськими якостями, Петро відмінно справляється з функціями керівника. Він упевнений у власних силах і знає собі ціну. Кожен новий день приносить Петру перемоги і досягнення, відкриваючи перед ним все нові горизонти і можливості ». Щоденне прочитання цього тексту вголос, бажано перед дзеркалом, допоможе вам повірити в свої сили.

Таким чином, процес підвищення самооцінки вимагає постійної боротьби з власними комплексами і страхами. Це копітка робота, яку не можна виконувати абияк. Лише щоденні вправи і беззаперечне дотримання рекомендацій дозволять в найкоротші терміни отримати бажаний результат. Якщо ж всі старання залишаються марними, то необхідно звернутися за допомогою до фахівця.

ПОДІЛИТИСЯ:

« Як не бути занудою? Що люди їдять у піст? »

Источник: http://moyaosvita.com.ua/psihologija/yak-pidvishhiti-svoyu-samoocinku/

Как повысить самооценку и полюбить себя? 8 действенных способов

Яка наша самооцінка?

Чтобы стать успешным (неважно, где именно) нужно обладать уверенностью в собственных возможностях.

Человеку с заниженной самооценкой чрезвычайно сложно добиться успеха и даже просто стать счастливым: вся их жизнь построена на сомнениях, разочарованиях и компаниях в самом себе.

А в это время яркие моменты пролетают мимо, останавливаясь перед теми, кто уверен в своих возможностях. Сегодня мы поразмышляем над тем, как повысить самооценку и полюбить себя при помощи несложных и действенных методик.

Что такое самооценка?

Это понимание человеком важности собственной личности и индивидуальности в разрезе взаимоотношений с другими людьми, а также оценка своих качеств, плюсов и минусов. Самооценка играет огромнейшую роль в нормальной деятельности человека в обществе и решении разных житейских задач: реализация, семья, финансы и духовность.

Это качество выполняет следующие функции:

  • защита – обеспечение стабильности и относительной автономности человека от мнения других людей;
  • регуляция – предоставляет людям возможность делать личностный выбор;
  • развитие – обеспечение стимула к самосовершенствованию.

В идеале самооценка строится лишь на собственном мнении человека о себе. Однако в реальной жизни на неё влияют множественные побочные факторы, например, оценка окружающих: родителей, ровесников, приятелей, друзей и коллег.

Адекватной самооценкой (или идеальной) специалисты называют максимально точное оценивание личностью своих умений и способностей. Низкая самооценка зачастую приводит к чрезмерным сомнениям, самоанализу и отказу от деятельности. Завышенная же чревата потерей осторожности и совершением множественных ошибок.

Важно знать! В психологической практике чаще встречается именно низкая самооценка, когда человек не в состоянии раскрыть собственный потенциал, а в особо тяжёлых случаях специалисты говорят о комплексе неполноценности.

На что влияет самооценка?

Итак, значение адекватного самовосприятия состоит в том, чтобы «возлюбить» себя настоящим – пусть даже с минусами, недостатками и различными «пороками». Изъяны есть у каждого, но уверенного человека от прочих отличает то, что он, прежде всего, замечает свои успехи и способен выгодно предъявить себя социуму.

Если вы ненавидите себя или просто считаете себя неудачником, как другой человек сможет вас полюбить? Психологи отмечают любопытный факт: большинство людей подсознательно (а, может, и со знанием дела) тяготеют к общению с самодостаточными личностями. Обычно таких предпочитают выбирать в деловые партнёры, в приятели и супруги.

Симптомы низкой самооценки

У людей с подобными проблемами чаще всего выделяются такие черты характера, как:

  • неудовлетворённость и излишняя критика самого себя (даже в незначимых ситуациях);
  • высокая чувствительность к оценкам других людей;
  • тревожность, страх ошибиться;
  • чрезмерная ревность;
  • завистливое отношение к успешности окружающих;
  • постоянное оправдание своих поступков;
  • пессимистичный взгляд и в целом негативное отношение к окружающему миру.

Заниженное самооценивание заставляет человека воспринимать временные неудачи и проблемы в качестве постоянных «спутников жизни», что приводит к неправильным выводам и неверным решениям. Плохо относитесь к себе? Готовьтесь к тому, что и окружающие станут отрицательно реагировать на вас. А это уже чревато отчуждением, депрессивными настроениями и даже эмоциональными расстройствами.

4 причины низкой самооценки

Крайне сложно указать все факторы, влияющие на отношение личности к самой себе. Психологи относят к ним врождённые особенности, внешность и положение в обществе. Дальше мы рассмотрим четыре самые распространённые причины низкой самооценки у человека.

Причина № 1. Особенности семейного воспитания

Слышали фразу, гласящую, что каждая проблема «растёт» из детства? В нашей ситуации она подходит на все сто процентов. В раннем возрасте прослеживается прямая зависимость самооценки ребёнка от отношения к нему родителей и других значимых взрослых. Если мать с отцом постоянно ругают и сравнивают детей с ровесниками, у них не будет веры в собственные способности.

Психологическая наука утверждает, что именно семья – центр вселенной для ребёнка. В ячейке общества формируются абсолютно все черты характера будущего взрослого человека. Безынициативность, неуверенность, пассивность – последствия родительских установок.

Причина № 2. Детские неудачи

Все мы сталкиваемся с неуспехом, самое важное – наша реакция на них. Психологические травмы в детстве могут стать причиной низкой самооценки. К примеру, ребёнок начинает обвинять себя в разводе матери с отцом или семейных скандалах. Постоянной чувство вины превращается в неуверенность и нежелание принимать решения.

Кроме того, дети остро реагируют на любую безобидную неудачу. Занял второе место в конкурсе? Человек постарше просто удвоит усилия по достижению цели, а маленький человечек может вообще отказаться от деятельности, особенно если значимый взрослый травмировал его насмешкой или неосторожным замечанием.

Причина № 3. «Нездоровое» окружение

Адекватная самооценка и притязание возникают лишь в той среде, где ценится успешность и достижение результатов.

Если люди из ближайшего окружения не стремятся к инициативе, трудно ожидать уверенности от отдельной личности.

Мы не утверждаем, что необходимо вообще отказаться от общения с такими людьми (особенно если это близкие родственники). Однако стоит, как минимум, задуматься, не захватило ли и вас подобное наплевательское отношение к самореализации.

Причина № 4. Особенности внешнего вида и здоровья

Довольно часто низкое самовосприятие появляется у детей и подростков, обладающих нестандартной внешностью или врождёнными болезнями. Да, родные правильно относятся к своему «нестандартному» ребёнку, но тот не застрахован от мнения сверстников, которые, к сожалению, безжалостны, как и все дети.

Распространённый пример – толстые ребятишки, которые в дошкольных и школьных учреждениях становятся обладателями самых неприятных и обидных прозвищ. Низкая самооценка не заставит себя долго ждать в подобных ситуациях.

Как повысить самооценку: эффективные методы

Если человек осознал свои проблемы и решил поднять самооценку, первый шаг на пути к уверенности он уже сделал. Предлагаем несколько самых эффективных и действенных рекомендаций.

  1. Смена окружения. Негативно настроенные люди – не лучшее общество для сомневающейся в себе личности.
    Психологи советуют пересмотреть собственный круг общения, включив в него успешных, уверенных в себе, положительно к вам относящихся индивидуумов. Постепенно к человеку вернётся уверенность и самоуважение.
  2. Отказ от самобичевания. Крайне сложно повысить самооценку, регулярно порицая себя, негативно высказываясь в свой адрес по поводу собственных способностей. Специалисты рекомендуют избегать отрицательных оценок в отношении своей внешности, личной жизни, карьеры, финансового положения.
    В приоритете – положительные суждения.
  3. Избегание сравнений. Вы – единственный такой человек на свете: неповторимый, уникальный, соединяющий в себе достоинства и недостатки. К тому же достаточно просто найти людей, которые достигли гораздо больших успехов в какой-либо сфере деятельности. Возможный вариант – сравнение себя (с новыми достижениями) с тем прежним, нежелающим перемен.
  4. Прослушивание аффирмаций. Это непростое слово означает в психологической литературе короткие вербальные формулы, создающие в человеческом подсознании позитивную установку.
    Аффирмацию следует формулировать в настоящем времени, чтобы личность воспринимала её как данность. Например: «Я красивая и умная женщина», «Я владею собственной жизнью». Лучше повторять подобные фразы утром и перед сном, а ещё можно записать их на диктофон.
  5. Совершение непривычных поступков. Желание мужчины или женщины убежать в зону личного комфорта и «укрыться в скорлупке» вполне естественно.
    Нам проще в сложной ситуации утешить себя, любимую (любимого) вкусностями, алкоголем, слезами. Не призываем заниматься экстримом, просто попробуйте встретиться с проблемой лицом к лицу.
  6. Посещение тренинга. В крупных городах регулярно проходят тренинги, курсы и семинары, помогающие повысить уверенность и поднять самооценку. Конечно, необходимо найти настоящего эксперта по психологии, а не «коновалов», которых, к сожалению, тоже хватает. Ещё один вариант – чтение психологической литературы и просмотр художественных и документальных видеофильмов по теме.
  7. Занятие спортом. Одна из самых доступных возможностей для поднятия самооценки – занятие спортом. Регулярные физкультурные упражнения заставляют человека менее критично относиться к собственной внешности и с большим уважением к самому себе. Во время спортивных упражнений у людей выделяются дофамины – так называемые гормоны радости.
  8. Дневник достижений. И девушке, и молодому человеку помогают дневники собственных успехов, в которые следует вносить пометки о каждой своей маленькой победе, достижении, пусть даже небольших. Например, каждый день в подобную тетрадку записывается 3-5 «мелочей»: перевели бабулю через дорогу, выучили 10 новых иностранных слов, заработали на 500 рублей в этом месяце больше, чем в прошлом.

Как полюбить себя? Советы психолога

Повышение самооценки теснейшим образом связано с чувством вины перед самим собой и самонеприятием. Как полюбить себя и повысить самооценку мужчине и женщине? Очень просто и, одновременно, сложно – будьте добрее и терпимее к собственной личности. Приведённые методики вам помогут в этом.

  1. Письменная техника прощения. Напишите две записки, которые адресованы к самому себе. В одном письме расскажите о собственных эмоциях, мыслях, неудачах, проблемах.
    В ответной записке следует выразить участие, «понять и простить». Регулярность проведения подобного эксперимента поможет повысить его результативность.
  2. Медитативная техника. Не стоит недооценивать силу медитаций.
    Расслабление, воображение, поглощение позитивной энергии – великолепный помощник в деле любви к себе. В психологической литературе и на интернет-ресурсах можно найти множество примеров медитаций, которые смывают обиды к самому себе, дарят лёгкость и долгожданное умиротворение.

Адекватная самооценка и уверенность в себе – не фантастика, а вполне вероятное развитие событий. Самое главное для человека – понимать важность изменений и иметь желание идти в верном направлении: перемена в личной жизни, карьере, внешнем виде. Помните, что любовь к себе в некоторых ситуациях нужно заслужить, пройдя через неудовлетворённость и самоуничижение.

Источник: http://adella.ru/you/kak-povysit-samoocenku.html

Психодоктор
Добавить комментарий